Стиль:
Gothic Rock / Love MetalСсылки:Оф.сайт /
myspace /
vkontakteТреклист:
1. Темна троянда (Intro)
2. Тінь кохання
3. Stripped (Depeche Mode cover)
4. Забери мене
5. Колискова
6. Зникле у сні
7. Безкрилий ангел
8. При заході
9. Там де я
10. Крижана зірка
11. Поховай
12. При заході (Outro)
Информация о коллективе:
Василь Гоцко - лідер, вокаліст, засновник гурту. Автор слів і музики пісень.
Василь Завислюк - клавішник, ремікшер. У команді з січня, 2004.
Денис Коваленко - гітарист . Став частиною "Холодного Сонця" в грудні, 2004.
Артемій Яковлєв - бас-гітарист, інструмент якого звучить в проекті з осені, 2005 року.
Роман Літинський - віднедавна перейняв у Артема статус наймолодшого музиканта у гурті. Свій перший концерт з "Холодним Сонцем" зіграв у травні, 2008.
Похмура постать у плащі з’явилась на українській готичній сцені раптово, з краю покинутих замків, сивих гір та тисячолiтнiх лісів наприкінці минулого року. Гурт
Холодне Сонце приніс з «української Трансільваніі» присмак того кохання, що несе ласкавий подих смерті та погляд очей, що проводжали сердце в останній танок душ.
Холодне Сонце засновано на початку цього тисячоліття, у 2000 році. Після постійних пошуків людей спільної ідеї та спільної стихії з оригінального складу залишився тільки харизматичний лідер гурту - Василь Гоцко. Не звертаючи уваги на злий шепіт долі, оригінальна суміш gothic rock та love metal, яку критики охрестили «меланхолійною готикою», впевнено починає займати перші місця в Top40, HitTon та інших українських радіочартах. Характиризуючи незвичну стилістику гурту, преса проводить асоціації з музикою таких зірок темно-романтичної хвилі як HIM і THE 69 EYES. Випадково опинившись на престижному фестивалі «Перлини Сезону-2004», Холодне Сонце з ходу займає друге місце і виводить похмуру естетику готики на ТВ-екрани країни.
Холодное Солнце. Промені сліз. (Лучи слёз) Потому что не знаю, с чего бы начать. Каждая следующая песня приносит новые образы, новый вариант начала, сложно выбрать что-то одно. Впрочем, это уже хороший признак и говорит о качестве. Тот случай, когда с самого начала ожидаешь чего-то знакомого, и получаешь это, но не так, как ожидал. Почему? Может, просто потому, что с первых же нот, как-то незаметно даже, музыка завораживает, и начинаешь слушать очень внимательно. И замечаешь, что именно внимания музыканты вложили ровно столько, чтобы. Есть у этого два главных проявления. Все песни соединены одной основной темой, которую не столько видишь, слышишь, сколько ощущаешь. А получается так оттого, что на хорошем уровне проработаны детали – и они придают выразительность основному фону, создают игру теней в ночном бархате. Еще? Слыхали такую мысль, что все вообще зеркала связаны между собой единым пространством, и потому каждое из них, даже карманное зеркальце, является своеобразным порталом, входом в любое нужное место? И этот альбом, и каждая песня в нем, по-моему, такое вот подключение к чему-то большему – и вещь в себе. Глаза хамелеона, что связаны между собой лишь одним, но важным – его головой. Вот ночь новолуния – и потому можно увидеть ее настоящее лицо так близко, так открыто. Без макияжа лунного сияния. А вот она же, но украшенная разноцветными всплесками огней большого города, и она взрывается, и целует стремительно, и исчезает в уголках глаз, и со слезами бежит, и убегает, и остается – чистой и соленой. Вот камень, холодный и теплый – и руки, холодные и теплые – и очи твои, холодные и теплые – а в действительности? Вот камень, и руки, и очи твои. Вот музыка.
Комментов: 
Просмотров: 1747
